В українському народі калину шанували з прадавніх часів. Калина для наших пращурів уособлювала рідний край, рідну домівку. Калинові грона вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. Коли козак вирушав у дорогу, мати неодмінно напувала його калиновим чаєм та давала із собою хліб з калиною. Раніше не було в селах такої хати, біля якої не росла б пишна калина. Навесні дівчата прикрашали коси калиновими квітами. А коли достигали калинові ягоди, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом, а хата неначе в коралах, червоніють густими намистинками до пізніх заморозків.
Завжди пам’ятайте, що не можна зневажати калину, бо в ній – душа того, хто посадив її, душа нашого народу. 
Панно "Україна калинова"
Посадіть калину біля школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхався щиро долі
Материнський білий цвіт.
Посадіть калину на городі,
Щоб заквітнула земля!
Із роси – пречиста врода,
З неба – почерк журавля.
Посадіть калину коло тину,
Щоб злагода цвіла!
Буде щедрою родина –
Буде честь їй і хвала.
Посадіть калину в чистім полі.
Хай вона освятить час!
Рід наш дуже любить волю,
Хай же воля любить нас!
Посадіть калину біля школи.
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів’янув на спориші,
Посадіть і коло серця,
Щоб цвіла вона в душі.
Поетапне виготовлення панно з квілінгу
Буде щедрою родина –
Буде честь їй і хвала.
Посадіть калину в чистім полі.
Хай вона освятить час!
Рід наш дуже любить волю,
Хай же воля любить нас!
Посадіть калину біля школи.
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів’янув на спориші,
Посадіть і коло серця,
Щоб цвіла вона в душі.
Поетапне виготовлення панно з квілінгу
Комментариев нет:
Отправить комментарий